Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 918/1164/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А, Барицької Т.Л.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на ухвалу та постанову Господарського суду Рівненської області від 04.11.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015у справі№ 918/1164/15 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"доПублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Сєверодонецьке об'єднання АЗОТ"простягнення коштівза участю представників сторін:

позивача: Суденко Р.В., дов. від 26.10.2015 № 09-32/637

відповідача: Вєдєрнікова О.С., дов. від 23.12.2015 № 2-юд

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 45902961,23 дол. США заборгованості за кредитом та процентами за кредитним договором № 20-2199/2-1 від 23.07.2013 та 347872554,35 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.11.2015 у справі № 918/1164/15 (суддя Романюк Р.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського сулу від 02.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Мамченко Ю.А., суддів Саврій В.А., Дужич С.П.), зупинено провадження у справі № 918/1164/15 до вирішення Господарським судом Рівненської області справи № 918/1207/15 (набрання рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1207/15 законної сили).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського сулу від 02.12.2015 у справі № 918/1164/15, справу направити до Господарського суду Рівненської області для розгляду по суті.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не зазначив, в чому полягає неможливість розгляду справи та не застосував при вирішенні клопотання норми ст. 204 Цивільного кодексу України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення без змін, касаційну скаргу без - задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі № 918/1164/15 є вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" як поручителя заборгованості за кредитом та процентами за кредитним договором № 20-2199/2-1 від 23.07.2013 у розмірі 45902961,23 дол. США та 347872554,35 грн. пені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання дійсності договору поруки № 20-0189/3-3 від 05.02.2015 є предметом спору у справі № 918/1207/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання договору поруки недійсним, що розглядається Господарським судом Рівненської області.

Зупиняючи провадження у справі № 918/1164/15, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вищевказані справи є пов'язаними, оскільки позовні вимоги у справі № 918/1164/15 ґрунтуються на правочині щодо недійсності якого вирішується спір у справі № 918/1207/15, і об'єктивний розгляд спору про стягнення заборгованості з поручителя є неможливим до вирішення спору та набрання законної сили рішенням у справі № 918/1207/15.

Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, зазначивши лише про те, що позовні вимоги у справі № 918/1164/15 ґрунтуються на правочині, який оспорюється у справі № 918/1207/15, суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали не навів як обґрунтування висновків про пов'язаність справ, так і мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 918/1207/15.

Так, судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 918/1207/15 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Також, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про стягнення заборгованості за договором, суди мають встановити і відповідні обставини його укладення, як то: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору тощо, використовуючи за необхідності і права, передбачені ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на наведене, розгляд Господарським судом Рівненської області справи № 918/1207/15 не може бути перешкодою для встановлення і з'ясування відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 918/1164/15, в якій предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в порушення приписів ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін підлягають скасуванню, а справа, відповідно до ч. 3 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 918/1164/15 скасувати.

Справу № 918/1164/15 передати до Господарського суду Рівненської області для розгляду.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Барицька